Риелт Буд, АН

Фінансові аспекти торгівлі нерухомістю З розвитком підприємницької діяльності в Україні зявляється багато нових понять і визначень. Одне з них - рієлтер. Це поняття означає особу, що займається підприємницькою діяльністю, здійснюючи різні угоди з землею, будинками, будівлями, житловими і нежилими приміщеннями і т.п., тобто з нерухомим майном. Завершення приватизації державних підприємств і виникнення різних організаційно-правових форм підприємництва привели до якісної зміни фінансового ринку і до виділення самостійного сегмента. До нерухомого майна (нерухомості) відносять земельні ділянки, ділянки надр, водні обєкти й усе, що міцно повязано з землею, тобто обєкти, переміщення яких неможливе, у тому числі ліс, багаторічні насадження, будинки, споруди. Крім того, до нерухомості відносять також обєкти державної реєстрації, повітряні і морські судна, судна внутрішнього плавання, космічні обєкти. Законом до нерухомості може бути віднесене й інше майно. До складу такого майна належать: земельні ділянки і міцно повязані з ними житлові будинки з житловими і нежилими приміщеннями, присадибні господарські будівлі, зелені насадження з багаторічним циклом розвитку, квартири, споруди й елементи інженерної інфраструктури житлової сфери. До законодавчої бази, що регулює угоди з нерухомістю в підприємницькій сфері, у першу чергу варто назвати Цивільний Кодекс. У якому дається визначення нерухомості, зазначається правове положення учасників ринку, підстави виникнення і порядок здійснення права власності й інших майнових прав, регулюються договірні й інші зобовязання. Цивільний кодекс не єдиний нормативний акт, що буде регулювати угоди з нерухомістю в підприємницькій сфері. До актів, що регулюють організаційно-правові форми, відноситься Закон України Про господарські товариства. У Житловому Кодексі детально регулюються питання, повязані із специфічним видом нерухомості - житловими приміщеннями. Земельний кодекс також потрібно віднести до законодавства, що почасти охоплює і регулює угоди з нерухомістю. Очевидно, що деякі позиції діючих законів мають потребу в коректуванні. Наприклад, нинішня базова процедура попереднього узгодження місця розміщення обєкта будівництва явно суперечить системі зміни власника нерухомості в умовах ринку, оскільки ринок припускає наявність товарів, які покупець вибирає за своїм розсудом.